Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Селище міського типу Чорнобай виникло у середині XVII ст. як слобода, заселена козаками Кропивнянської сотні Переяславського полку. Вперше згадується у 1656 році.
В адміністративному відношенні на початок XIX ст. смт. Чорнобай відносилося до Золотоніського повіту Полтавської губернії (Полтавська губернія була утворена 9 березня 1802 р. указом Олександра І). Ймовірно, що Чорнобай міг бути складовою Кропивнянської або Богодухівської волості.
Такий поділ існував до 1863 р. З 1863 по 1881 рр. Чорнобай став волосним містом.
Постановою Президії ВУЦІК від 7 березня 1923 р. було реорганізовано адміністративно-територіальний поділ Полтавської губернії. Згідно з цією постановою, ліквідовувався поділ волость-повіт-губернія і вводився новий поділ - район-округ-губернія. А також було утворено Чорнобаївський район Золотоніського округу Полтавської губернії.
У результаті реорганізації адміністративного поділу відбувалися наступні перетворення Чорнобаївського району:
- згідно з постановою ВУЦІК і СНК УРСР "Про скасування Золотоніського округу та інших змін в адміністративному поділі Полтавської губернії" від 10 червня 1925 р. Чорнобаївський район було віднесено до Черкаського округу;
- у період з 1926 по 8 травня 1928 р. Чорнобаївський район входив до Шевченківського округу (до січня 1927 р. - Черкаський округ). Постановою ВУЦІК від 2 вересня 1930 р. райони ліквідованого Шевченківського округу підпорядковувалися республіканському центру, який знаходився у м. Харків:
- постановою ВУЦІК від 9 лютого 1932 р. Чорнобаївський район було віднесено до Київської області;
- постановою Центрального виконавчого комітету від 22 вересня 1937 р. Чорнобаївський район віднесено до новоствореної Полтавської області;
- указом Президії Верховної Ради СРСР "Про утворення Української РСР Черкаської області" від 7 січня 1954 р. Чорнобаївський район було приєднано до Черкаської області;
- указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 грудня 1962 р. відбулося укрупнення районів Черкаської області і населені пункти Чорнобаївського району відійшли до Золотоніського району;
- указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 р. було відновлено Чорнобаївський район.
З 1965 р. по 2006 р. змін в адміністративно-територіальному поділі Чорнобаївського району не відбувалося.
Відповідно до адміністративного поділу формувалася судова система України у XIX ст.
На території Золотоніського повіту (до якого входило селище Чорнобай) діяв повітовий суд, який було утворено на підставі "Установи для управління губерній Всеросійської імперії". З 1782 р. на Лівобережній Україні створювалися повітові суди, як станові суди першої інстанції, які обиралися дворянами.
Повітові суди розглядали дрібні кримінальні та цивільні справи, а також деякі несудові справи і зберігали межові книги-плани, проводили ревізії повітового казначейства, разом з поліцією "вводили у маєток" його законного власника та ін.
Повітовий суд складався зі судді і двох підсудків (засідателів).
Судовими статутами від 20 листопада 1864 р. узаконювалися нові буржуазні принципи судовлаштування і судочинства, вводилися нові системи судових установ. Після їх створення повітові суди припинили діяльність.
Точну дату створення і припинення діяльності Золотоніського повітового суду не встановлено у зв'язку з незбереженістю основного масиву документів.
Внаслідок реформи 1864 р. був створений суд присяжних як центральний інститут судових установ. Суд присяжних в Україні складався з трьох осіб: голови і двох замісників. Лава присяжних складалася з 12 постійних і 2 запасних засідателів.
У 1917 р. суд присяжних був ліквідований.
Постановою народного секретаріату України 4 січня 1918 р. на території Української Народної Республіки було введено народні суди. Народні суди діяли в межах району (участку), які зазвичай складалися з кількох волостей або одного міського району.
До липня 1924 р. народний суд Чорнобаївського району відноситься до 4 поділу Золотоніської округи, а з липня 1924 р. - до 5 поділу .
Відповідно до Конституції Української РСР від 30 січня 1937 р. судді районних народних судів обиралися громадянами району на основі загального, рівного і прямого виборчого права при таємному голосуванні строком на 5 років. Районні засідателі районних народних судів - на загальних зборах робітників, службовців і селян за місцем їх роботи або проживання.
Народний суд Чорнобаївського району відновив свою діяльність після звільнення селища Чорнобай від німецьких загарбників.
У період з 1944 року по 1976 рік народний суд Чорнобаївського району очолювали:
- Іванюта Федір Денисович - з 1944 року по 1960 рік;
- Драй Микола Аврамович - з 1960 року по 1976 рік.
З 1976 року по 1977 рік Серпутько Федір Семенович працював головою народного суду Чорнобаївського району, а з 1977 року по 1987 рік - головою Чорнобаївського районного народного суду.
З 1987 року по 1994 рік Охріменко Наталія Іванівна обіймала посаду голови Чорнобаївського районного народного суду, а з 1994 року по 2013 рік - посаду голови Чорнобаївського районного суду.
22 квітня 1971 р. рішенням № 126 виконавчим комітетом Чорнобаївської районної Ради депутатів трудящих було виділено земельну ділянку під будівництво адміністративного приміщення суду з земель державного фонду в смт. Чорнобай на розі вулиць ім. Леніна та Набережній.
26 грудня 1973 р. рішенням № 436 виконавчого комітету Чорнобаївської районної Ради депутатів трудящих ухвалено акт державної комісії на прийняття в експлуатацію будинку народного суду.
Згідно з Конституцією СРСР, прийнятою 7 жовтня 1977 року, народний суд Чорнобаївського району перейменовано на Чорнобаївський районний народний суд.
Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін та доповнень до Закону України "Про судоустрій" від 24 лютого 1994 р. Чорнобаївський районний народний суд став називатися Чорнобаївським районним судом.
Наказом Державної судової адміністрації України від 10.04.2006 № 33 "Про модельні суди", визнано Чорнобаївський районний суд модельним.
На даний час в складі штату суду працює чотири судді та двадцять п'ять працівників апарату суду.