У разі, якщо до суду звертається особа, що має обмежені фізичні можливості, відповідальний працівник суду (визначений наказом керівника апарату) повинен бути ознайомлений із принципами та правилами спілкування з такими відвідувачами суду та надати кваліфіковану допомогу.
У першу чергу, особу із інвалідністю потрібно сприймати як відвідувача, який звернувся за послугою, але при цьому необхідно розуміти і володіти деякими особливостями у спілкуванні.
Основні принципи етики спілкування з людьми із обмеженими фізичними можливостями:
- толерантність
- рівноправ’я
- розуміння
- шанобливість
- визнання
- сприйнятливість
Загальні правила:
- бути собою;
- пам’ятати, що незалежно від того, має людина інвалідність чи ні, усі люди різні, тому загальні правила не є однозначними, потрібно шукати окремий підхід до кожної особи;
- намагатися розмовляти зрозумілою мовою;
- уникати вживання ярликів на кшталт «інвалід», «жертва», «неповноцінна людина, «каліка», «відсталий», «хворий», «даун». Використовуйте нейтральні слова та вислови, на кшталт: «людина, яка перенесла…»;
- бути терплячими, гнучкими та готовими підтримати людину;
- бути уважними у спілкуванні, поважати співрозмовника;
- не варто нав’язувати свою допомогу, краще від самого початку дізнатись у людини якої саме допомоги вона потребує;
- якщо ж людина відмовилась від допомоги працівника суду - поважати її вибір, пам’ятати, що особиста свобода важлива для кожного;
- фокусуватися не на інвалідності людини, а на її особистості, на проблемі, яку Ви з нею обговорюєте;
Дії, які необхідно виконати відповідальному працівнику під час спілкування із особами з інвалідністю
- ВІДВУДАВАЧ СУДУ ІЗ ВАДАМИ ОПОРНО - РУХОВОГО АПАРАТУ
- забезпечити особі з вадою опорно - рухового апарату можливість зв’язку із працівником суду. Для цього на вході до будівлі суду, праворуч біля вхідних дверей, розташована кнопка виклику працівника суду. Даний пристрій позначено Міжнародним символом доступності;
- у разі виклику відповідального працівника суду з’ясувати у відвідувача, яка саме допомога йому потрібна для того, щоб потрапити до суду (проїхати в дверях, переїхати через поріг, тощо). Не підіймати без попередження крісло – візок. При потребі перенести людину у візку необхідно запитати, за які частини візка можна брати, щоб підняти його.
- не котити візок – крісло без дозволу. Забезпечити відповідальній особі спілкування із відвідувачем з вадами опорно – рухового апарату на одному рівні, тобто необхідно або присісти, або сісти поруч на стільці біля відвідувача;
- якщо людина в кріслі - візку знаходиться у суді разом із супроводжуючим, то під час спілкування необхідно звертатися безпосередньо до відвідувача суду.
Основні правила спілкування:
- зробити крок назустріч і спитати – чим можна допомогти.
- допомога має бути ненав’язливою і не надмірною.
- з’ясувати у відвідувача, якої саме допомоги він потребує. Люди на візку також мають різну фізичну активність, відповідно і допомоги можуть очікувати різної.
- у відвідувача суду можуть бути проблеми під час користування письмовим приладдям. За необхідності у цьому допомогти.
- ВІДВУДАВАЧ СУДУ ІЗ ВАДАМИ СЛУХУ ТА МОВИ
Важливо! Забезпечити у приміщенні суду повноцінну візуальну інформацію.
Люди з вадами слуху ззовні без ознак інвалідності. Однак, при цьому вони можуть мати різний рівень втрати слуху і по різному розвинене мовлення. Під час спілкування із такими людьми працівник суду має бути привітним, посміхатись.
Основні правила спілкування:
- під час розмови із відвідувачами суду з вадами слуху необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою. Важливо, щоб спілкування відбувалося у добре освітленому приміщенні;
- говорити ясно та чітко, не змінювати теми розмови;
- за потреби - забезпечити можливість спілкування у формі переписки: надати аркуш паперу, блокнот, ручку або олівець тощо. Під час переписки запитання та повідомлення писати розбірливим почерком, не формулювати довгих фраз;
- не прикривати своє обличчя руками, волоссям чи будь – якими предметами;
- щоб привернути увагу людини, яка не чує, необхідно торкнутися її злегка за плече, або помахати до неї рукою. Коли відвідувач із особливими потребами помітить працівника суду, тоді починати спілкування. Кричати не варто;
- не змінювати тему розмови без попередження. Використовувати фрази - містки до інших тем на кшталт: «Добре, тепер ми можемо обговорити…»;
- якщо людина із вадами слуху знаходиться у суді разом із сурдоперекладачем, то під час спілкування необхідно звертатися безпосередньо до відвідувача суду;
- підтримувати зоровий контакт, демонструвати спокій та позитивні емоції;
- під час розмови з людиною, яка має порушення слуху потрібно дивитися саме на неї.
- ВІДВУДАВАЧ СУДУ ІЗ ВАДАМИ ЗОРУ
Спілкуючись із незрячими людьми називайте себе і, залежно від ситуації, присутніх.
Основні правила спілкування:
- необхідно представитися хто Ви, які маєте повноваження, після чого необхідно запитати, яка допомога потрібна;
- запропонувати людині свою руку;
- під час пересування у суді непотрібно тягнути відвідувача з вадами слуху за собою, повідомляти незрячій людині про те, де вона знаходиться, пояснити чітко куди треба йти, попереджувати про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо». При можливості озвучувати інформуючи про оточення;
- під час розмови із незрячою людиною завжди звертатися безпосередньо до неї;
- якщо супроводжуєте незрячу людину до кабінету службової особи, то необхідно проінформувати, куди її привели, назвати посадовця і інших присутніх;
- якщо зачитуєте документ, то не замінюйте читання переказом, особливо, якщо при цьому треба поставити підпис;
- ВІДВІДУВАЧІ СУДУ, ЯКІ МАЮТЬ ТРУДНОЩІ У СПІЛКУВАННІ
Основні правила спілкування:
- не ігнорувати людей, яким важко говорити, бо зрозуміти їх – у Ваших цілях;
- не перебивати людину;
- починати говорити лише тоді, коли переконаєтесь, що вона договорила;
- уважно вислухати людину. Бути терплячими, зачекати, поки людина сама закінчить фразу;
- не виправляти відвідувача і не закінчувати думку за нього;
- не намагатися пришвидшити розмову. Бути готовими до того, що розмова з людиною, яка має труднощі у спілкуванні, займе багато часу;
- підтримувати візуальний контакт із співрозмовником;
- не робити вигляд, що Ви зрозуміли співрозмовника, якщо насправді Ви не зрозуміли, що Вам сказали.
_03_03.png)
